В цей вівторок, 29 вересня, виповнилося 66 років Жану-Люку Понті, славетному скрипалю, що завдяки відданості своєму першому інструменту здійснив справжню революцію в світі музики.

Батьками Понті були класичні музиканти: батько – скрипаль, мати – піаністка. Пішовши батьковими стопами, Жан-Люк під його пильним керівництвом починає зайняття скрипкою. В 16 років він вступає до Національної паризької консерваторії і через 2 роки закінчує її, отримавши диплом із особливою відзнакою. Після цього успіху юнака запрошують до одного з головних симфонічних оркестрів Франції “Concerts Lamoureux”, де Понті грав впродовж трьох наступних років.

Ще під час своїх виступів в складі оркестру, Понті опановує гру на кларнеті (і знов вчителем був батько), граючи в складі джазового колективу коледжу на всіляких вечірках. Все більший інтерес до джазових мотивів Майлза Девіса та Джона Колтрейна наштовхує його на ідею взяти в руки тенор-саксофон. Проте, невпинний потік креативності, що вів Понті незбагненними музичними стежками, підказав просте і водночас оригінальне рішення – віднайти свою любов до джазу в інструменті дитинства та юності. Понті мав «подвійне» музичне життя – репетиції та концерти з оркестром та гра в паризьких клубах до третьої ночі. «Природно, що я мав зробити вибір, – каже Жан-Люк, – і я обрав джаз».

Спершу скрипка була перешкодою для джазової кар’єри музиканта. На початку 60-их мабуть ніхто не сприймав всерйоз ідею про те, що цей інструмент може стати в один ряд із тими ж саксофоном або кларнетом. Але завдяки специфічному гострому звуку, який був більш характерний для сурмачів, аніж для класичних скрипалів, Понті посів своє, осібне місце серед музикантів ери пізнього бі-бопу та фьюжну. Критики відзначали, що Жан-Люк був першим джазовим скрипалем, гра якого являла таку достойну альтернативу саксофону.
В 1967 році Джон Льюіс з Modern Jazz Quartet запросив Понті виступити на Монтеррейському джазовому фестивалі. Перша поява перед очима американської публіки була тріумфальною – сотні схвальних відгуків, тисячі шанувальників та контракт із «World Pacific».

А потім… Потім була співпраця із десятками відомих музикантів, таких як: Елтон Джон, Джон МакЛафлін, Ал Ді Меола, Бела Флек і багато-багато інших. Особливо хочеться відзначити співпрацю із знаменитим Френком Заппою (людина, яка стверджувала, що творить тут і зараз і що його ані трохи не цікавить визнання наступними поколіннями. Зрештою, сталося все з точністю до навпаки. Втім Заппа так і лишився в пам’яті шанувальників людиною-протестом, втіленням авангарду, чий величезний обсяг творчості викликає в нас подив, захоплення та шквал інших найрізноманітніших емоцій. До нього ми колись обов’язково повернемося). Спочатку Заппа написав музику для сольного альбому Понті 1969 року під назвою «Кінг-Конг» (не плутати із відомим фільмом). Музиканти мали так багато спільного, що коли наступного року Заппа запропонував Жан-Люку приєднатися до гастролей групи “Mothers of Invention”, останній, задля співпраці з другом переїхав з дружиною та двома дітьми до Лос-Анджелеса. Америка стала другою домівкою музиканта, тут він ще більше розкриває свій талант (чого варта участь нашого героя в знаменитій фьюжн-бенд “Mahavishnu Orchestra”).

Зараз Понті, пригадавши старі добрі часи своєї молодості (а можливо вона в нього просто продовжує тривати), гастролює світом зі старими знайомими – легендами джазу: Чік Корреа, Стенлі Кларком та Ленні Уайтом. Найближчі виступи заплановані на листопад цього року. Таке треба дивитися наживо!

До вашої уваги одна з прекрасних композицій з останнього альбому Понті “The Acatama Experience”, концертний запис: http://www.youtube.com/watch?v=GOP9ScXVfvY&feature=related

Якщо у вас раптом не виходить завітати найближчим часом до Лос-Анджелеса, то впевнений, хоч маленьку частку від «живого» задоволення ви отримаєте, послухавши кілька композицій Жана-Люка Понті в п’ятницю, в ефірі радіо КВІТ. Місце зустрічі: ІІ плац, час – велика перерва.

P.S.: відтепер я намагатимуся регулярно ділитися з вами цікавими фактами з життя музикантів, які, на мою об’єктивну думку :-), внесли до музики щось оригінальне та унікальне, завдяки чому їхні композиції можна буде з задоволенням слухати і через 200 років. Втім, я пропоную отримувати задоволення від творчості цих непересічних особистостей тут і зараз. Сподіваюся, ця рубрика допоможе відкрити вам непізнанні, з невідомих причин приховані музичні горизонти. До зустрічі на просторах сайту радіо КВІТ!

В статті використані матеріали з офіціного сайту Жан-Люка Понті http://www.ponty.com/